зустрінути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зустрінути — див. зустрічати … Український тлумачний словник
зустрічати — і діал. зостріча/ти, а/ю, а/єш, недок., зустрі/нути і діал. зострі/нути, зустрі/ти і діал. зострі/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Зближатися, сходитися з ким , чим небудь, хто (що) рухається навпроти. || Зближаючись, торкатися один одного (про… … Український тлумачний словник
зустрінутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зустрінути 1), 2). || зустрі/нуто, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зустріти — див. зустрінути … Словник синонімів української мови
зустрічати — див. зустрінути … Словник синонімів української мови
устрінути — (встрі/нути) і устрі/ти (встрі/ти), і/ну, і/неш; мин. ч. устрі/нув, нула, нуло і устрі/в, рі/ла, рі/ло; док., діал. Зустріти … Український тлумачний словник
стрінути — стріну, неш, Св. Стрінути, зустріти … Словник лемківскої говірки
зострінути — див. зустрічати … Український тлумачний словник
вітати — I 1) (говорити / писати приємні слова комусь з нагоди уродин, ювілею, свята, приємної події; надсилати привіт), поздоровляти, у[в]клонятися, у[в]клонитися, здоровити, віншувати (зазв. урочисто) 2) (гостинно зустрічати кого н. зазв. із… … Словник синонімів української мови
